дієслово

Урок №9

Тема: «Загальне поняття про дієслово як частину мови».
Мета: розширити й поглибити знання учнів про граматичні ознаки дієслова; формувати уміння розпізнавати дієслова серед інших частин мови; вчити доцільно і правильно вживати дієслова у мовленні; спостерігати явища природи; виховувати любов до рідної землі, розвивати творчу уяву. 

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань 
Словниковий диктант.
Солов'їний, хом'як, в'юн, м'який, дерев'яний, під'їзд, б'є, пам'ятний, верхів'я.
— До яких частин мови належать записані слова?
(До іменника і прикметника)
- Яке слово «зайве»? Чому? (Слово «б'є», бо це — дієслово.) 

II. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності. 
— Пригадайте, що ми вчили про дієслово у попередніх класах.
За відповідями учнів на дошці складається схема-опора:
Дієслово позначає що робить?, що робив?,
діло предмета .. що зробить ? тощо
1. Робота над вправою 77. 
1) Колективна робота.
— Прочитайте словосполучення, зна¬йдіть споріднені слова.
— До яких частин мови вони належать?
— За якими ознаками ви це встановили?
2) Робота у групах. Завдання для груп:
1 — виписати іменники;
2 — виписати прикметники;
3 — виписати дієслова.
3) Перевірка роботи груп.
4) Робота над словниковим словом
«сигнал».
а) Діти записують слово, підкреслюють букву, яку треба запам'ятати, читають у тлумачному словнику його значення.
Сигнал — 1) умовний знак для передачі на відстань яких-небудь повідомлень;
2) те, що служить поштовхом до початку якого-небудь діяння.
б) Добір споріднених слів (сигнальний, сигналізувати, сигнальник, сигналізація, сигналити.)
в) Природні сигнали.
— Природа весь час попереджує нас про зміну погоди, та тільки спостережлива людина може розгадати ці сигнали. Послухайте деякі народні прикмети, запам'ятайте і перевірте їх.
• Якщо вітер дує вночі, то вдень буде дощ.
• Якщо краплини роси звисають уранці на кінчиках листя, і трави -— припустить дощ.
• Ластівки літають високо — на гарну погоду, низько — бути дощу.
• Зранку горобці купаються в пилюці — буде дощ.
• - Вівці веселі і б'ються — на дощ із грозою.
2. Спостереження за виражальними можливостями дієслів у мовленні. Колективна робота над впр. 78. 
1) Розгляньте малюнок. На яку тему можна скласти текст? (Гроза)
2) Добір слів, які передають боротьбу грізних сил природи. Опис зображеного.
3) Порівняйте:
вітер налетів хмари оповили
море почорніло хвилі добігли
загримів грім блискавки розрізали
Висновок. Дієслова змінюються за числами. (Доповнюється схема-опора.) 

З. Хвилинка відпочинку. 
— А чи всі знають, як правильно треба поводитись підчас грози? Послухайте поради і запам'ятайте їх. (Читають учні.)
• Не можна ховатися від дощу під високим самотнім деревом або в скирті сіна під час грози.
• Під час грози не купайся!
• Не знімайте взуття. Мокра шкіра босих ніг — добрий провідник струму.
• Не користуйтеся під час грози радіоприймачами і телефоном. Це дуже небезпечно! 

4. Визначення синтаксичної ролі дієслова в реченні. 
— Прочитайте вірш Т. Шевченка. Чи може малюнок бути ілюстрацією до нього?
— Які слова допомогли тобі уявити стан природи?
— Назвіть словосполучення з дієсловом, які є в цьому вірші. (Криє (що ?) небо; стогне, виє (як?) звірюкою)
— З якою частиною мови пов'язане дієслово? (З іменником) 

Запис у схему.
Граматичний розбір 1-го речення (використовується таблиця).
Висновок. Дієслова в реченні найчастіше виступають у ролі присудка (дописується у схему). 

Додаток Питання усіх відмінків, крім називного 

Означення Який? Чий? Котрий?
Обставини Де? Куди? Звідки? Як?

III. Закріплення вивченого 
Самостійна робота (впр. 80).
- Прочитайте текст, доберіть відповідні до змісту пропущені дієслова. Придумайте заголовок.
— Який тип цього тексту? (Текст-розповідь)
— Яка основна думка тексту? (Охорона природи, збереження її багатств) 

IV. Домашнє завдання 
Вир. 80. Скласти міркування про необхідність збереження багатств природи. 

V. Підсумок уроку 
Повторення про дієслово за опорною схемою.
Дієслово— позначає дію предмета
що робити? що зробити? тощо
змінюється за числами
пов'язаний з іменником
в реченні виступає присудком